Міністерство Освіти І Науки України Національний Університет "Львівська політехніка" ЗВІТ з лабораторної роботи №4 з курсу: «Основи охорони праці» ТЕМА: «Дослідження запиленості робочої зони виробничого приміщення»  Тема: Дослідження запиленості повітряного середовища робочої зони Мета роботи: Ознайомитись з основними методами контролю запиленості повітряного середовища в робочій зоні, вивчити методику проведення досліджень та виконати дослідження концентрації пилу в повітряному середовищі, набути практичні навички користування нормативними документами та оцінити шкідливість забруднення повітряного середовища. Теоретичні відомості. Шкідливості повітряного середовища виробничого приміщення. Важливе значення для нормальної життєдіяльності людини має чисте повітря певного хімічного складу (кисень 20,95%, азот 78,08%, інертні гази 0,94% - по об’єму) і яке має оптимальні параметри мікроклімату. Але повітря такого складу не завжди підтримується у виробничих приміщеннях, так як багато технологічних процесів супроводжуються виділенням шкідливих речовин у вигляді пилу, газу, пару, аерозолі. Наприклад, при зварюванні, паянні, термічній обробці металів, при покритті виробів та устаткування лаками, красками та багатьох інших процесах. Пиловий фактор особливо характерний для підприємств вугільної, гірничодобувної промисловості, промисловості будівельних матеріалів, металургійної, машинобудівної та багатьох інших галузей. Вплив шкідливих речовин на організм людини виявляється відразу (гострі отруєння) або через деякий термін часу (хронічні отруєння або професійні захворювання). Гострі отруєння виникають внаслідок дії великої кількості шкідливих речовин впродовж робочої зміни. Вони залежать від причин, які можливо ліквідувати, таких як організація виробництва, дисциплінованість працюючих і таке інше. Тільки мала частина таких отруєнь пов’язана з недосконалістю технології виробництва або вентиляції. Хронічні отруєння - це поступове надходження в організм людини невеликої кількості отруйних речовин які потім викликають отруєння. Боротьба з хронічними отруєннями значно складніша ніж з гострими. Зменшення кількості шкідливих речовин, які виділяються в робочу зону, залежить від удосконалення технологічних процесів та устаткування, від архітектурно-планувальних та ін. заходів. За будь-якої форми отруєння характер впливу шкідливих речовин на організм людини визначається їх токсичністю, тобто мірою їх фізіологічної активності. За характером впливу на організм людини шкідливі речовини поділяють на: - загальнотоксичні: свинець, ртуть, бензол, толуол, миш’як та його сполуки, окис вуглецю та інші. Вони діють на органи дихання та надходять в організм людини з харчуванням, спричиняючи отруєння (інтоксикацію); - подразнюючі: кислоти луг, окисли азоту, ацетон, хлор, фтор, сірка, бензин та інші. Ці речовини при контакті з біологічними тканинами викликають запалення органів дихання і слизової оболонки органів зору та зумовлюють організм людини пристосовуватись до мінливих умов існування; - алергічні: берилій та його сполуки, толуол, фенол, формальдегід, оксид хрому, пил борошна, дерева, бавовняно-паперовий та інші. Ці речовини здатні спричинювати алергічну реакцію організму, тобто підвищену чутливість або реактивність організму до них. Вони найчастіше уражають шляхи дихання, шкіру та шлунково-кишковий тракт. Виникають запалення в якомусь органі або тканині і виявляються як реакція особливих імунологічних захисних механізмів організму, що спрямована на знешкодження алергенів; - стабілізуючі; різні розчини, лаки на основі нітроз’єднань, платина та інші. Сенсибілізація - підвищена чутливість організму людини до певних алергенів. Ці речовини викликають астматичні явища, захворювання шкіри та інше. - фіброгенні: сірка, цемент, слюда, вапняк, фторопласт, алмази природні та штучні, алюміній та його сплави, доломіт та інші. Ці речовини спричиняють зсідання крові. Біосинтез фібриногену відбувається в печінці. - канцерогенні: бензол, берилій та його...